За що ми цінуємо людину?

2017-11-16

толерантность

Одним із важливих напрямків популяризації виховання загальнолюдських цінностей є робота Білгород-Дністровської бібліотеки для дітей та юнацтва ім. В. Катаєва у молодіжному середовищі. А бібліотекари працюють з такою категорією читачів, як учнівська молодь. Підліткам досить часто притаманна інтолерантна поведінка: підвищена агресивність, нестриманість, байдужість. Тому з цією віковою категорією постійно проводяться заходи, спрямовані на виховання толерантного відношення к іншим людям.

Земля не є надто великою, вона — наш спільний дім, всі люди в якому — сусіди. А для того, щоб людство успішно розвивалося, треба знаходити спільну мову. У безмежному морі різноманітних культур, релігій, думок, ідей, що належать людям різних країн на планеті, на допомогу має прийти «рятувальне коло» толерантності.

Щороку 16 листопада світ святкує Міжнародний день толерантності (International Day for Tolerance). Саме цього дня 1995 року на 28-й Генеральній конференції ЮНЕСКО було одностайно прийнято Декларацію принципів толерантності. У статті 6 Декларації зазначено: «З метою мобілізації громадськості, звернення уваги на небезпеки, приховані у нетерпимості, зміцнення прихильності і активізації дій на підтримку поширення ідей толерантності і виховання у її дусі ми урочисто проголошуємо 16 листопада міжнародним днем, присвяченим толерантності, що відзначається щорічно».

Під толерантністю в Декларації розуміється «повага, прийняття і правильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, наших форм самовираження і способів проявів людської індивідуальності». Декларація проголошує «визнання того, що люди за своєю природою розрізняються за зовнішнім виглядом, соціальним становищем, мовою, поведінкою і цінностями й мають право жити в світі і зберігати свою індивідуальність».

На жаль, в історії людства було і є зараз безліч випадків, коли війни виникали через розлад між людьми, через брак злагоди і взаємоповаги. З розвитком суспільства прийшло розуміння, затверджене в Декларації: «Взаємо терпимість, толерантне ставлення один до одного, солідарність, діалог і взаєморозуміння повинні стати нормою поведінки і дій всіх людей без винятку, груп людей, політичних партій, громадських організацій і рухів, адже толерантність є не тільки важливим принципом, а й необхідною умовою миру та соціально-економічного розвитку людей».

Співробітники бібліотеки познайомили студентів Державного Аграрного технікуму не тільки з поняттям толерантності, але і розповіли їм про життя та діяльність мати Терези, яка стала Лауреатом Нобелівської премії «За діяльність на допомогу стражденній людині» у 1979 році і була канонізована у 2016 році.

Відкриттям для молоді стала інформація про відому американську акторку Анджеліну Джолі, яка є послом доброї волі ООН - почесне звання Міжнародного надзвичайного фонду допомоги дітям Організації Об'єднаних Націй (ЮНІСЕФ). Участь Анджеліни Джолі в гуманітарній роботі досягла свого піку на початку 2000 року, коли вона брала участь у зйомках пригодницького фільму «Розкрадачка гробниць» у Камбоджі.

Для української мови поняття «толерантність» відносно нове. Але це не означає, що його не існувало для українців. Просто називалося воно інакше — терпіння, терпимість. До речі, у перекладі з латинської «tolerance» і означає «терпіння».

Нині в Україні, як і у багатьох інших країнах світу, на жаль, бракує пошани до сповідників іншої віри, до неповноправних і недужих, до політичних опонентів, до сусіда, який не те казав. І саме Міжнародний день толерантності має нагадати нам про необхідність без агресії сприймати думки, погляди та ідеї, які не збігаються із власними, про терпимість до чужого способу життя, релігійної, національної й культурної належності, мови, звичаїв, цінностей, почуттів, фізичного і психічного стану, зовнішнього вигляду. Адже, як казав Генеральний секретар ООН (1997-2006), лауреат Нобелівської премії миру Кофі Аннан: «Толерантність — це мистецтво жити з іншими людьми та з іншими ідеями».

Кожному з нас доводилося йти по вулиці, їхати в транспорті або просто дивитись телевізор і бачити людей, які у чомусь не схожі на інших. У когось на голові ірокез, хтось увесь в металі, а хтось у чорній шкірі проноситься повз вас на мотоциклі. Найчастіше це і є представники сучасних субкультур. Представники різноманітних субкультур намагаються показати свою індивідуальність, сказати сірій масі: «Я — особистість», кинути виклик світу з його нескінченними буднями та вистроюванням усіх в один рядок. Все більше підлітків кожного дня у всіх країнах світу приймають ту чи іншу субкультуру. Тому бібліотекари розповіли юнакам та дівчатам про це культурне явище, щоб вони розуміли його та були готовими зустрітися з представниками у реальному житті.

Завдяки активній участі студентів, захід пройшов у невимушеній, жвавій і дружній атмосфері.

Кол-во просмотров: 49

Комментарии