А думи його, як тоді, не мовчать…

2016-03-09

ученики ученики

У кожного народу є свій Еверест. Для українців такою вершиною є Тарас Григорович Шевченко. Людина. Поет. Художник. Геній…

В Білгород-Дністровської бібліотеці для дітей та юнацтва ім. В. Катаєва пройшов літературно-мистецький вечір «А думи його, як тоді, не мовчать…» з учнями загальноосвітньої школи № 5.

У плеяді видатних діячів української культури ім’я Тараса Шевченка займає особливе місце. Доля не щадила поета, а зозуля накувала йому лише 47 років. Петербург, Москва, Київщина, Чернігівщина, Полтавщина, Поділля, Волинь, Катеринославщина, Прикаспій, Приаралля, Оренбуржя, Поволжя… І де б він не був, завжди линув в Україну. Його завжди вабили історія і культура рідного народу, а враження від подорожей потім мережилися у рядки поезій або ж ставали надбанням малярської спадщини.

Діти вшанували день народження літературною поетичною композицією, а бібліотекар доповнила її цікавими фактами з життя великого Кобзаря та познайомила з виставкою «Слово, пісня, дума Кобзарева», де воєдино зібрані документи, матеріали, спогади та твори Тараса Шевченка. Також учні мали змогу переглянути багату мистецьку спадщину Кобзаря: ілюстрації, репродукції та факсимільні альбоми і книги, які є у фонді бібліотеки. Адже саме завдяки мистецькому таланту Шевченко здобув волю й перед ним відкрився світ.

Найвищим апофеозом любові до Шевченка пролунали знаменні слова «Присвяти» Івана Франка: «Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори».

Кол-во просмотров: 17

Комментарии